Дякую всім за питання. Розпочнемо.

Ці Вами згадувані «багато хто із сумчан» чомусь навіть не насмілюються шанувати свої цінності. Я люблю своє місто, свою, НАШУ країну. Достойне життя залежить тільки від достоїнства нас самих. Мені дано було зрозуміти і відчути — якщо навколишнє життя тебе не влаштовує — організовуй, структуруй навколо себе скільки стане твоїх сил хоч яку-небудь частину його — і воно буде і твоїм, і нашим спільним, для нас же самих і для наших дітей. Старатись для суспільства завжди варто, воно це завжди поцінує. Мене поцінувало, тож і Вас поцінує.

Це був сумський міський регіональний проект.
Відносини із мером у мене нормальні, фракція підтримує мої проекти, вважає їх соціально вагомими.
Заняття політикою, навіть на регіональному рівні, напевне, це постійне випробування. Чи всі його можуть витримати — це питання.
Урочисто обіцяю надалі не займатись політикою. Культурою — так! Як висвітлювали ЗМІ, нещодавно політики займалися мною.

Можу відзначити діяльність і творчість своїх колег з цеху професійних музикантів.
Заслуговують на увагу високохудожні проекти Людмили Скринник і продюсерського центру «Et cetera». Діяльність Валентини та Людмили Макарових викликає широкий резонанс, досить згадати дитячий конкурс ім.П.Чайковського «Пролісок» та їх книгу про палітру музичного життя на Сумщині «І слово в пісні відгукнеться». Композитор та джазовий піаніст Володимир Прихожай привертає увагу своїми композиціями та концертними проектами. Музиканти обласної філармонії прагнуть зацікавити сумчан новими програмами, сподіваємось із закінченням ремонту приміщення філармонії вони отримають достойний музичний майданчик для своїх концертів.

Питання до Сумської облдержадміністрації.

1. У 1974 році приїхав на роботу по розподілу після закінчення Київської консерваторії. Викладав фортепіано в музичному училищі.
2. У 1980 році обласним управлінням культури був направлений на навчання в Київську консерваторію для отримання фаху концертного органіста, диплом отримав у 1983 році. Так сталося, що коли у 1989 році відкривався наш органний зал роботи органіста для мене не знайшлося, тож у 1989—1991 рр. я працював органістом у Рівненській філармонії. У 1991 році Сумська філармонія запропонувала мені самому організовувати свої концерти, що я й здійснив протягом двох концертних сезонів 1991—1992 та 1992—1993 рр.
Таким чином набутий досвід привів мене до думки організувати серію концертів моїх колег та друзів з інших міст і країн та назвати це фестивалем. Перший фестиваль у березні 1993 р. пройшов вдало, через півроку, у жовтні, відбувся наступний. І так з того часу й повелося. Ідея виявилась успішною, що зараз і спостерігаємо.
3. Живемо, бо мріємо. Без мрій життя закінчиться.
4. Ніколи не вдасться переконати надати допомогу фестивалям будь-кого, кого можна було би назвати багатіями. Допомагають не ті у кого багато грошей, а тільки ті, з якими у нас збігаються погляди на підтримку й розвиток культурного середовища у нашому місті та й в країні. Підставляють плече ще кілька колишніх випускників Сумського музичного училища, у яких невеликий бізнес, але вони найкраще мене розуміють і цінують наші зусилля. Останнім часом обласна державна телерадіокомпанія записує і транслює концерти наших фестивалів, тож потроху з’являються й спонсори, яким потрібна іміджева реклама.
5. Ми із 90-х років навчаємось жити у стані перманентної кризи. Останнім часом наші політики у своєму непогамовному прагненні до влади і грошей нівелювали довіру до себе, до державних та суспільних інституцій. І все це — на фоні розмитих попередньою суспільною формацією моральних цінностей. Якщо українські політики й надалі будуть поводитись мов павуки у банці, то глобальна економічна криза тільки підсилить негативність процесів.

Шановна Ольго Василівно!
Так, звісно відомо, що заслужений артист України Михайло Чичерін проводить активну концертну діяльність в Сумах і його можуть послухати усі бажаючі. У фестивальних програмах пропонуємо сумчанам послухати й інших виконавців. Якщо Ви сумніваєтесь у нашій спроможності відбору музикантів до участі саме у фестивалі «Бах-фест», то ми з готовністю прислухаємось до Ваших фахових зауважень.

Про смаки не сперечаються, їх виховують.
У різні культурно-історичні епохи існувала певна взаємодія між розважальним і елітарним мистецтвом. Кращі зразки із колись популярного ставало класикою. Іноді популярне в народі запозичувалося вищими верствами, ставало популярним для них. Але завжди у суспільстві необхідний баланс між розважальною «попсою» і високим мистецтвом. Якщо цей баланс порушено — суспільство хворіє. Що й спостерігаємо на даний час. Треба нам усім прикладати значні зусилля, щоб подолати цей дисбаланс. Борюся в міру своїх сил.
Мої музичні «переваги» очевидні із моїх «інтервенцій» — пропонованих програм концертів фестивалів.

Митцеві пристало оперувати мистецькими категоріями — уявою, вдохновенням, тощо. На чутки не варто зважати.

Для проведення джазового фестивалю потрібні значно більші кошти ніж на ORGANUM чи Bach-fest. Це пояснює те, що від попереднього джазового фестивалю минуло 13 років. А під час проведення цьогорічного фестивалю ми мали потужного партнера — Павла Степановича Качура.
Яку ситуацію будемо мати в наступному сезоні і яка нас очікує динаміка кризових процесів?…